Вівторок, 21.11.2017, 07:33

Тарасівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Для батьків

 


БАТЬКИ І ДІТИ ... БАТЬКИ І ДІТИ ... БАТЬКИ І ДІТИ ...

1.  Десять золотих правил виховання дітей 

2.  Витяг з Конвенції    ПРО   ПРАВА   ДИТИНИ

3.  Єдині вимоги для учнів

4.  Правила культурного учня

 


                                             Десять золотих правил виховання дітей

Які батьки не мріють про те, щоб їхні чада зростали здоровими, щасливими і, звичайно, вдячними? Та далеко не всі досягають заповітної мети, інакше давно зникла б горезвісна проблема батьків і дітей. Як же правильно виховувати своїх нащадків? Ось поради американського психолога Віктора Кляйна.

                                                                         1. Стимулюйте інтелект дитини

Створюючи необхідне середовище, можна підвищити коефіцієнт розумового розвитку дошкільника на 25-30 одиниць чи, навпаки, знизити його на 50 – 80 одиниць (якщо життя дитини буде одноманітним, нецікавим і безрадісним).

                                                                         2. Формуйте у дитини самоповагу

Власний образ, закріплений свідомістю, є визначальним під час прийняття рішень: у виборі друзів, у коханні, профорієнтації …

                                                                         3. Навчіть дитину спілкуватися

Для цього необхідні щонайменше п’ять таких чинників: - щира любов батьків (породжує почуття захищеності); - доброзичливість інших дорослих, не лише рідних і близьких (рятує від комплексів) – зовнішня привабливість дитини, а особливо – підлітка (одяг, манери);

                                                4. Стежте за тим, щоб дитина не перетворилася на «телемана»

Соціологи запевняють, що дошкільнята проводять перед екраном телевізора у середньому до 50 годин на тиждень. Медики вважають, що це гальмує розвиток лівої півкулі головного мозку, відповідальної, зокрема, за розвиток мовлення. Телепередачам слід протиставити заняття спортом, музикою, читанням, корисну домашню роботу.

                                                                   5. Виховуйте відповідальність і порядність

 Слід робити це не лише за принципом «что такое хорошо и что такое плохо», а, насамперед, на власному прикладі. Не прогайте момент: у підлітковому віці симпатії перемістяться з батьків на однокласників. 6. Привчіть дитину пишатися своєю сім’єю, шанувати її традиції.

                                                                          7. Живіть у хорошому оточенні

Друзі, яких виберуть ваші діти, впливатимуть на їхні моральні орієнтири, поведінку. Тому уважно придивляйтеся до сусідських дітей, цікавтеся репутацією школи, до якої ходять ваші діти. Подбайте про те, щоб розширити коло знайомств дитини.

                                                                                8. Будьте вимогливим

Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, умінням робити щось краще за інших, як правило, виростають у сім’ях, де до них висували високі вимоги: підтримували порядок у будинку, організовували своє дозвілля, добре поводитися. Та не перегніть палицю – не будьте тиранами. І врахуйте: слухняними, акуратними, розумними діти стають не відразу. Потрібні ваші зусилля протягом багатьох років. Будьте ж терплячими.

                                                                            9. Привчайте дитину до праці

 Якоюсь мірою ви можете запрограмувати майбутній життєвий успіх свого чада. Привчіть його без примусу виконувати доручену справу, допоможіть заповнити життя цікавими й потрібними справами. Нехай звикає долати труднощі й переконається, що йому багато чого під силу.

                                                 10. Не робіть за дітей те, що вони цілком зможуть зробити самі

І запам’ятайте: якщо у важку хвилину саме ви опинитеся поруч – як друг, а не як бос, дитина, можливо, довірить вам свою «страшну таємницю» і прислухається до вашої поради.

За матеріалами газети «Дзеркало тижня» (№46 (471), 29 листопада 2003 р.)

 


                                                        Витяг з Конвенції    ПРО ПРАВА ДИТИНИ

ВИТЯГ ІЗ КОНВЕНЦІЇ ПРО ПРАВА ДИТИНИ 1989 РІК ПРИЙНЯТА 44-ю СЕСІЄЮ ГЕНЕРАЛЬНОЇ АСАМБЛЕЇ ООН ЧАСТИНА

І Стаття1. Для цілей цієї Конвенції дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.

Стаття 2. Держави-сторони поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров’я та народження дитини, її батьків чи законних опікунів або будь-яких інших обставин.

Стаття 3. Держави-сторони вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних та інших заходів щодо здійснення прав, визнаних у цій Конвенції. Щодо економічних, соціальних і культурних прав, держави-сторони вживають таких заходів у максимальних межах наявних у них ресурсів, і за необхідності, в межах міжнародного співробітництва.

Стаття 6. 1. Держави-сторони визнають, що кожна дитина має невід’ємне право на життя. 2. Держави-сторони забезпечують у максимально можливій мірі виживання та здоровий розвиток дитини.

Стаття 8. 1. Держави-сторони зобов’язані поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім’я та сімейні зв’язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.

 2. Якщо дитина протизаконно позбавляється частини або всіх елементів індивідуальності, держави-сторони забезпечують їй необхідну допомогу та захист для найшвидшого відновлення її індивідуальності.

Стаття 9. 1. Держави-сторони забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч її бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад коли батьки жорстоко поводяться з дитиною чи піклуються про неї або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

3. Держави –сторони поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини. Стаття 11. 1. Держави-сторони вживають заходів щодо боротьби з незаконним переміщенням і неповерненням дітей із-за кордону.

 2. З цією метою держави-сторони сприяють укладенню двосторонніх або багатосторонніх угод чи приєднуються до чинних угод. Стаття 12. 1. Держави-сторони забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. Стаття 13. 1. Дитина має право вільно висловлювати свої думки; це право включає свободу шукати, одержувати та передавати інформацію та ідеї будь-якого роду незалежно від кордонів в усній, письмовій чи друкованій формі, у формі творів мистецтва чи за допомогою інших засобів на вибір дитини.

Стаття 14. 1. Держави-сторони поважають право дитини на свободу думки, совісті та релігії.

2. Держави-сторони поважають права та обов’язки батьків у відповідних випадках законних опікунів керувати дитиною в здійсненні її права методом, що відповідає здібностям дитини, які розвиваються.

Стаття 15. 1. Держави-сторони визнають право дитини на свободу асоціацій і свободу мирних зборів.

Стаття 16. 1. Жодна дитина не може бути об’єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте та сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність. 2. Дитина має право на захист закону від такого втручання або посягання.

Стаття 17. Держави-сторони визнають важливу роль засобів масової інформації і забезпечують, щоб дитина мала доступ до інформації і матеріалів із різних національних і міжнародних джерел, особливо до таких інформацій і матеріалів, які спрямовані на сприяння соціальному, духовному та моральному благополуччю, а також здоровому фізичному і психічному розвитку дитини. Стаття 18. 1. Держави-сторони докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Стаття 19. 1. Держави-сторони вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи та зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої особи, яка турбується про дитину.

Стаття 20. 1.Дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надається державою. 2. Держави-сторони відповідно до своїх національних законів забезпечують зміну догляду за дитиною.

Стаття 22. 1. Держави-сторони вживають необхідних заходів, щоб забезпечити дитині, яка бажає одержати статус біженця або яка вважається біженцем, відповідно до застосовуваних міжнародним або внутрішнім правом процедур, як тій, що супроводжується її батьками або будь-якою іншою особою ,належний захист і гуманітарну допомогу в користуванні застосовуваними правами, викладеними в цій Конвенції та інших міжнародних документах з прав людини або гуманітарних документах, учасницями яких є зазначені держави.

Стаття 23. 1.Держави-сторони визнають, що неповноцінна в розумовому або фізичному відношенні дитина має вести повноцінне і достойне життя в умовах, які забезпечують її гідність, сприяють почуттю впевненості в собі і полегшують її активну участь в житті суспільства.

3. На забезпечення особливих потреб неповноцінної дитини допомога надається по можливості безкоштовно з урахуванням фінансових ресурсів батьків або інших осіб, що забезпечують турботу про дитину, та має на меті забезпечення неповноцінній дитині ефективного доступу до послуг у галузі освіти, професійної підготовки, медичного обслуговування, відновлення здоров’я ,підготовку до трудової діяльності та доступу до засобів відпочинку таким чином, який призводить до найбільш повного залучення дитини до соціального життя, включаючи культурне і духовне.

Стаття 24. 1. Держави-сторони визнають право дитини на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров’я та засобами лікування хвороб і відновлення здоров’я.

Стаття 25. Держави-сторони визнають права дитини, яка віддана компетентними органами на піклування з метою догляду, захисту, фізичного та психічного лікування, на періодичну оцінку лікування і всіх інших умов піклування.

 Стаття 26. 1.Держави-сторони визнають за кожною дитиною право користуватися благами соціального забезпечення, включаючи соціальне страхування, і вживають необхідних заходів щодо повного здійснення цього права згідно з їх національним законодавством.

Стаття 27. 1. Держави-сторони визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини. 2. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 28. 1. Держави-сторони визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі різних можливостей вони, зокрема: а) вводять безплатну і обов’язкову початкову освіту; б) сприяють розвиткові різних форм середньої освіти; в) забезпечують доступність вищої освіти для всіх на підставі здібностей кожного за допомогою всіх необхідних засобів.

Стаття 29. 1.Держави-сторони погоджуються щодо того, що освіта дитини має бути спрямована на : а) розвиток особи, талантів, розумових і фізичних здібностей дитини в найповнішому обсязі; б) виховання поваги до прав людини та основних свобод, а також принципів, проголошених у Статуті ООН; в) виховання поваги до батьків дитини, її культурної самобутності, мови та національних цінностей країни; г) підготовку дитини до свідомого життя у вільному суспільстві в дусі розуміння миру, терпимості, рівноправності чоловіків і жінок та дружби між усіма народами; д) виховання поваги до навколишньої природи. Стаття30. У таких державах, де існують етнічні, релігійні або мовні меншості чи особи з числа корінного населення, дитині, яка належить до таких меншостей чи корінного населення, не може бути відмовлено в праві спільно з іншими членами її групи користуватися своєю культурою, сповідати свою релігію і виконувати її обряди, а також користуватися рідною мовою. Стаття31. 1.Держави-сторони визнають право дитини на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх і розважальних заходах, що відповідають її віку, та вільно брати у культурному житті та займатися мистецтвом.

 2. Держави-сторони поважають і заохочують право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті та сприяють наданню їй відповідних і рівних можливостей для культурної і творчої діяльності, дозвілля і відпочинку.

 Стаття 32. 1.Держави-сторони визнають право дитини на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може являти небезпеку для здоров’я, бути перешкодою в одержанні нею освіти чи завдавати шкоди її здоров’ю, фізичному, розумовому , духовному, моральному, соціальному розвитку.

 Стаття 33. Держави-сторони вживають всіх необхідних заходів щоб захистити дітей від незаконного зловживання наркотичними засобами та психотропними речовинами, та не допускати дітей до протизаконного виробництва таких речовин та торгівлі ними.

Стаття 34. Держави-учасниці зобов’язані захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень. З цією метою держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів щодо запобігання:

а) схилянню або примушуванню дитини до будь-якої незаконної сексуальної діяльності;

б) використання дітей з метою експлуатації в проституції або в іншій незаконній сексуальній практиці;

 в) використанню дітей з метою експлуатації в порнографії та порнографічних матеріалах.

Стаття 35. Держави-сторони вживають всіх необхідних заходів щодо відвернення викрадень дітей, торгівлі дітьми чи їх контрабанди в будь-яких цілях і в будь-якій формі.

Стаття 36. Держави-сторони захищають дитину від усіх форм експлуатації, що завдають шкоди будь-якому аспекту добробуту дитини.

Стаття 37. Держави-сторони забезпечують:

а) щоб жодна дитина не піддавалася катуванням та іншим жорстоким, нелюдським або принижуючим гідність видам поводження чи покарання;

 б) щоб жодна дитина не була позбавлена волі незаконним або свавільним чином;

в) гуманне ставлення до кожної позбавленої волі дитини і повагу гідності її особи з урахуванням потре осіб її віку;

г) щоб кожна позбавлена волі дитина мала право на негайний доступ до правової та іншої відповідної допомоги.

Стаття 38. 2. Держави-сторони вживають всіх можливих заходів щодо забезпечення того, щоб особи, які не досягли 15-річного віку, не брали безпосередньої участі у воєнних діях.

Стаття 39. Держави-сторони вживають всіх необхідних заходів для сприяння фізичному та психологічному відновленню та соціальній інтеграції дитини, яка є жертвою будь-яких видів нехтування, експлуатації чи зловживань, катувань чи будь-яких жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження, покарання чи збройних конфліктів. Таке відновлення та реінтеграція мають здійснюватися в умовах, що забезпечують здоро’я, самоповагу і гідність дитини.

ЧАСТИНА ІІ.

 Стаття 43. 1. З метою розгляду прогресу, досягнутого державами-сторонами щодо виконання зобов’язань, взятих згідно з цією Конвенцією, засновується Комітет по правах дитини.

Стаття 45. Спеціалізовані установи, Дитячий фонд ООН та інші органи ООН мають право бути представлені при розгляді питань про здійснення таких положень цієї Конвенції, які входять до сфери їх повноважень.

 ЧАСТИНА ІІІ.

 Стаття 46. Ця Конвенція відкрита для підписання всіма державами. Стаття 47. Ця Конвенція підлягає ратифікації. Ратифікаційні грамоти здаються на зберігання Генеральному секретареві ООН.

 


                                                                     ЄДИНІ ВИМОГИ ДО УЧНІВ

                                                                          Зовнішній вигляд учнів

1.Всі учні щодня приходять до школи в шкільній формі: -для - хлопців цивільний костюм темного кольору і сорочка; -для – дівчат спідниця або брюки темного кольору (в холодну пору року) жакет темного кольору блузка. Джинсовий одяг не дозволяється

2. Учні повинні приходити в школу чистими, охайно одягненими , скромно зачесаними у випрасованому одязі в чистому взуті. 3.На уроках фізкультурі учні приходять у спортивному одязі.

4. На уроках технічної праці та обслуговуючої праці – в спеціальному одязі.

5. На суботники, трудові десанти – в робочому одязі.

6. Верхній одяг восени та взимку здається в гардероб.

 Забороняється:

- Носити в школу коштовні речі, прикраси, мобільні телефони; плеєри. - Користуватися косметикою.

 - Приносити стороні речі не пов’язані з навчально-виховним процесом, які можуть стати причиною нещасних випадків чи зашкодити здоров’ю дітей.

- Відвідувати їдальню та перебувати протягом дня в кабінеті у верхньому одязі.

                                                                                  Перебування учнів у школі

1. В школу учень повинен приходити за 10-15 хвилин до початку навчальних занять і відразу іти до кабінету, де буде проходити урок за розкладом.

2. Учні, що запізнилися, допускаються до занять після того, як дають щоденник черговому вчителеві, адміністраторові чи вчителеві, що проводить урок, для відповідного запису про запізнення.

................................................................................................................................................................................................................

Читати повністю на сторінці Для учнів.

Перейти на сторінку Для учнів>

 

 

 

                                            ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ КУЛЬТУРНОГО УЧНЯ 

 

 


-- Учні дотримуються режиму дня. Привчаються прокидатися без будильника у визначений час.
-- Завжди виходять з дому завчасно. Краще прийти на 2-3 хвилини раніше, ніж запізнитися.
-- Заходячи в приміщення, не гуркають дверима.
-- Ввійшовши в приміщення, першими вітаються з присутніми. Хлопці знімають головний убір.
-- Вчасно приходять на заняття, не пропускають уроків, не запізнюються.
-- Приходять до школи з усіма потрібними підручниками та письмовими приладдями, не беруть із собою зайвих речей.
-- Після дзвінка займають своє робоче місце.
-- Під час уроку сидять прямо, не спираючись на парту, не витягують ноги, не розвалюються, не хитаються на стільці, не сидять на краю.
-- Уважно слухають пояснення вчителя, не займаються сторонніми справами.
-- Уважні і активні на уроках.
-- Точно, акуратно, послідовно, самостійно і сумлінно виконують завдання вчителя.
-- На уроках не заважають іншим. Не затримують хід уроку, не ставлять запитань, що не стосуються теми.
-- Якщо знають відповідь на запитання, мовчки піднімають руку, не тягнуться і не вигукують.
-- Говорять спокійно, ввічливо. Висловлюють свою думку чітко і стисло.
-- Поважають однокласників, слухають уважно їх відповідь. Не сміються над однокласником, який допустив помилку під час відповіді.
-- Якщо не підготувалися до уроку, говорять про це чесно.
-- По закінченні уроку прибирають підручники і навчальне приладдя, готують книжки і зошити , які їм потрібні на наступному уроці. -- Після дзвінка не затримуються на робочому місці, зразу ж виходять із класу.
-- Ввічливі з учителями, однокласниками, старшими людьми. Не бігають по коридору, не кричать.
-- Старанно вчаться. Сумлінно оволодівають основами наук і навичками самоосвіти.
-- Цінують свій час і час інших. Раціонально організовують своє дозвілля, працю. Розвивають свої здібності в гуртках за інтересами, клубах, дитячо-молодіжних об»єднаннях.
-- Допомагають товаришам у навчанні.
-- Тримають своє робоче місце в порядку і чистоті. Дотримуються правил особистої гігієни. Підтримують порядок і чистоту в школі.
-- Зразково поводяться, показують гідний приклад культури поведінки молодшим школярам, турбуються про них.
-- Вітаються з учителями, працівниками школи, знайомими і товаришами. Виконують вимоги вчителів та чергових учнів, рішення органів учнівського самоврядування.
-- Виявляють повагу до старших, поступаються їм місцем і дорогою, скромні, ввічливі, запобігливі у стосунках з дорослими та ровесниками, чесні і правдиві. Постійно користуються словами ввічливості.
-- З повагою ставляться до праці вчителів. Стримані і тактовні. Поважають гідність учнів, колективу класу і школи. Не допускають вчинків, що ослаблюють колектив, поважають його думку і вчинки. Дорожать честю своєї школи.
-- Бережливо ставляться до шкільного та іншого громадського майна, до своїх речей і речей школярів. Уміють поважати і цінувати чужу працю.
-- Завжди акуратно вдягнені і охайні.
-- Закінчивши розмову із вчителем, старшими і відходячи від них, не повертаються одразу спиною. Розмовляючи з кимось, не сіпають його за піджак, ґудзики, не плескають його по плечу.
-- Намагаються не сперечатися, не битися. Якщо виявилося, що не праві, визнають свою помилку й виправляють її.
-- Дякують усім за послугу.
-- Уникають будь-якого самохвальства. Точні на словах і на ділі. Перш ніж пообіцяють, подумають, чи зможуть виконати.
-- Не чекають коло в них попросять допомоги, поможуть з власної ініціативи.
-- Якщо кого-небудь ненароком штовхнуть, завдадуть неприємності—вибачаються. Правильно реагують на критику.
-- Якщо у кого-небудь щось беруть, повертають вчасно.
-- Під час розмови з дорослим, якщо він стоїть, встають рівно, не тримаючи руки в кишенях, не підпираючи стіну. Дивляться на того з ким розмовляють, уважно слухають його, не перебивають.
-- Не втручаються в розмову дорослих. При терміновій необхідності щось сказати вибачаються.
-- Трудяться на загальну користь у школі. Беруть активну участь у громадському і культурному житті школи, в учнівському самоврядуванні.
-- Дотримуються правил техніки безпеки, протипожежної безпеки та правил вуличного руху.
-- Не палять, не вживають спиртних напоїв.
-- Поважають чужі смаки. Не нав’язують своєї думки ровесникам. У грі завжди допомагають слабшому, заступаються за нього. --- Щодня роблять фіззарядку. Зміцнюють своє здоров’я, загартовуються. Не морщать чоло, не шмигають носом. Не кривляться, не показують язик на знак зневаги.
-- Повертаючись з подвір’я, старанно витирають взуття, знімають верхній одяг.
-- Уміють мовчати, коли це необхідно. Завжди зважають на думку батьків, старших.
-- Піднімаються коли до кімнати заходять чи виходять старші, і не сідають доти, поки вони не сядуть чи не вийдуть.
-- Допомагають батькам у домашньому господарстві. Ніколи не вимагають і не просять купувати дорогі речі.
-- Чуйні і ввічливі з усіма членами родини: бажають «доброго ранку», « на добраніч», роблять послуги, вітають їх із святами. Коли ідуть не забувають прощатися. Слова «до побачення» вимовляють привітно.